11 Червень 2008, 19:57
Держава розпадається, як тільки пороки її правителів зростають до такої міри, що позбавляють її безпеки, сил і моральних засад, необхідних для підтримання суспільного цілого. Встановивши це, ми можемо стверджувати, що політичному організму загрожує розпад. Коли правителі нехтують турботою про підтримання у громадянах духовного піднесення, необхідного для того, щоб спонукати суспільство до діяльності, яка відповідає його потребам, коли, забуваючи зберігати рівновагу сил в державі, правителі допускають, щоб одна галузь управління поглинула решту, коли через якийсь внутрішній порок нація втрачає могутність, положення серед інших націй та повагу, якою вона має користуватися відповідно до дарованих їй природою переваг.

Нація знаходиться у стані розбрату, коли принципи, якими керується її уряд, порочні, а закони погані і безсильні, коли до влади ставляться зі зневагою, коли анархія охоплює всі стани держави, коли громадяни відособлюють свої інтереси від інтересів батьківщини і відмежовуються від неї. Коли громадянські війни озброюють громадян одне проти одного. Коли за допомогою насильства змінюють форму правління в державі, коли чужоземні загарбники вторгаються в державу, щоб розчленити її і позбавити незалежності, нарешті, коли пружини державного механізму слабшають і розкіш робить всі розуми байдужими до всього, що приносить користь, вселяючи цю байдужість до суспільного блага та зневагу до чеснóти. Тоді у держави немає більше громадян. Вона заповнена порочними, відірваними від своєї батьківщини істотами, яких надихає лише некерована пристрасть до багатства, насолод і легковажного способу життя.

  Економіка - це війна пропорцій.

Намагаючись зупинити кризу, врівноважити суспільство і економіку, сформулювати нові орієнтири розвитку сучасна світова спільнота все частіше звертається до пошуку непорушних основ життя на землі, йде ретельний аналіз минулого історичного досвіду, цінностей, моделей впливу на економіку і усвідомлення дійсності.