Розгляд судового позову Мінюсту проти політичної партії «Праведність» розпочався
Лют 7, 20:23
Коротка інформаційна довідка.
2 лютого в Окружному адміністративному суді міста Києва розпочалось слухання справи № 2а-19461/10/2670 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Праведність» про анулювання реєстраційного свідоцтва. Справу розглядає суддя Головань О.В.. Офіційними представниками сторін у судовому засіданні були: від Позивача – Крижановська І.М., а Відповідача – заступник голови Партії Попович М. М. Ніякого рішення у цьому судовому засіданні не було прийнято. Суддя задовольнила прохання Позивача, незважаючи на незгоду Відповідача, і оголосила перерву у судовому засіданні до 16 березня (початок судового засідання о 09.00).
Перебіг судового засідання 2 лютого 2011 року
Насамперед, варто відмітити, що суддя відкрила засідання не о 09.30, як це власне було призначено судом, а об 11.00, тобто із запізненням на півтори години. Цей факт є свідченням того, як «високо цінує» судова система робочий час (оплачений коштом платників податків) державного службовця – висококваліфікованого співробітника Мінюсту… Їм байдуже, що згаяли дорогоцінний час голова політичної партії «Праведність» Єрьоменко В. М. та ще троє партійців, які разом з ним прийшли цього дня до суду. Це запізнення наклало негативний відбиток й на сам перебіг судового засідання. Суддя працювала в режимі потягу, що вибився із графіку руху, намагаючись наздогнати згаяний час шляхом спрощення процедури розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні.
Відводу судді на початку судового засідання сторони не заявили. Представник Позивача, згідно з КАСУ, могла відкликати цей позов до розгляду справи по суті, однак цим правом і нагодою не скористалась. На процедурне запитання судді, чи підтримує вона вимоги позову, суддя і всі присутні у залі почули ствердну відповідь представника Позивача, Крижановської І.М. Тобто, Міністерство юстиції України вважає правомірним свій позов та буде наполягати на анулюванні реєстраційного свідоцтва політичної партії «Праведність», виданого ним 22 січня 2010 року. Саме це і є предметом розгляду в суді адміністративної справи № 2а-19461/10/2670.
Коли суддя надала слово представнику Відповідача Поповичу М. М., він надав суду вичерпну інформацію стосовно того, що у відповідності до вимог частини шостої статті 11 Закону України «Про політичні партії» в період з 22 січня по 23 липня 2010 року політичною партією «Праведність» було створено і зареєстровано п’ятнадцять структурних утворень-юридичних осіб, тобто обласних і прирівняних до них організацій партії. Цей факт наведено у Запереченні, яке ми з разом з доказами (копіями свідоцтв про реєстрацію) заздалегідь подали до суду. Згідно з процедурою, для огляду судді було пред’явлено оригінали свідоцтв про офіційну реєстрацію структурних утворень політичної партії «Праведність» у Чернівецькій, Миколаївській і Київській областях та місті Києві. Саме ці структурні утворення, з невідомих нам причин, не відображені у Повному витязі з «Єдиного реєстру громадських формувань», а на цьому, власне кажучи, й ґрунтуються докази Позивача. Представник Відповідача наголосив на тому, що до формування зазначеного реєстру Партія не має ніякого відношення, це не в її компетенції. Очевидно, що посадові особи цих чотирьох управлінь юстиції не подали своєчасно (в день реєстрації) інформацію до «Єдиного реєстру громадських формувань», тобто проявили бездіяльність. Представник Позивача також зазначив, що на сьогодні нами створено та офіційно зареєстровано вже двадцять таких структурних утворень-юридичних осіб. Таким чином, у Відповідача наявні незаперечні докази того, що вимоги частини шостої статті 11 Закону України «Про політичні партії» нами виконані у повному обсязі. А з цього, вочевидь, випливає, що суд має відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні даного адміністративного позову, як безпідставного.
Докази, надані суду представником Відповідача, очевидно, поставили в тупик представника Позивача і вона була змушена зізнатись, що у Міністерстві юстиції України, інтереси якого вона представляє у суді, відсутня інформація про реєстрацію зазначених чотирьох структурних утворень партії та попросила надати їй копії свідоцтв для ознайомлення. З огляду на виявлені нові обставини, вона попросила суд відкласти розгляд справи на тиждень – для з’ясування Міністерством юстиції України причин цієї невідповідності.
Представник Відповідача правомірно заявив про незгоду з цим проханням, аргументуючи це тим, що суду представлено безспірні докази виконання Партією вимог чинного законодавства у повному обсязі. Тому він наполягає на розгляді справи по суті і прийнятті законного судового рішення вже у цьому судовому засіданні. Суд повинен дослідити всі надані йому Відповідачем докази, з яких випливає однозначний висновок: у позові Міністерства юстиції України до політичної партії «Праведність» про анулювання реєстраційного свідоцтва. необхідно відмовити. Проте, суддя Головань О.В., на жаль, не стала розглядати справу по суті, а задовольнила прохання представника Позивача і оголосила перерву у судовому засіданні до 16 березня (початок засідання о 09.00). Отже, нам доведеться тепер чекати півтора місяця і знову з’явитись до суду та відстоювати там свої конституційні права і законні інтереси.
Наші коментарі з приводу судової тяганини
Промайнуло друге лютого поточного року… Саме цього дня мало відбутися очікуване суб’єктом владних повноважень – Міністерством юстиції України – тріумфальне покарання політичної партії «Праведність», як «порушника» чинного законодавства. Підставою для цього, як зазначено в адміністративному позові, стало те, що ми нібито не виконали вимоги частини шостої статті 11 Закону України «Про політичні партії». Оскільки ми незаперечними доказами ми спростували сам предмет позову, то цього тріумфу не відбулося. Натомість стався конфуз із самим Міністерством юстиції України!
У нас, передусім, викликає здивування те, що Міністерство юстиції України, перш ніж поспішно подавати позов до суду, не спромоглося заздалегідь і детально проаналізувати фактичні обставини цієї справи. Йдеться ж про суб’єкт владних повноважень і, до того ж, профільне Міністерство. Можна було б ще якось зрозуміти цей «ляп», якби він мав місце в якомусь іншому міністерстві чи відомстві, де немає стільки фахівців-юристів, але аж ніяк не в самому Міністерстві юстиції України! До-речі, всі нормативно-правові акти і, навіть, прийняті Верховною Радою Закони України, саме тут проходять обов’язкову правову експертизу. Отож, невже така поважна державна інституція має недостатньо джерел інформації та засобів, щоб упевнитися в тому, що політична партія «Праведність», яка ним зареєстрована рік тому, виконала всі без винятку вимоги чинного законодавства? Адже статтею 18 Закону України «Про політичні партії в Україні» чітко визначені органи, які здійснюють контроль за діяльністю політичних партій і серед них першим зазначене Міністерство юстиції України. Саме воно, рідненьке, уповноважене здійснювати контрольні функції щодо виконання політичними партіями вимог Конституції та законів України. То що ж заважало такому високоповажному центральному органу влади, скажімо, звернутися безпосередньо до голови партії Єрьоменка В. М. (його заступника чи інших посадових осіб) з вимогою надати інформацію щодо виконання партією вимог частини 6 статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні»? Ми, безумовно, негайно надали б Міністерству юстиції України вичерпану інформацію і, тим самим, вдалося б уникнути цього вельми неприємного для обох сторін інциденту. На жаль, все повернулось інакше і, в результаті, за відомим виразом, «маємо те, що маємо»: політична партія «Праведність» має зайвий клопіт, а Міністерство юстиції України фактично встряло в халепу…
Чиновник міркує десь так: «Навіщо вибудовувати партнерські і довірливі відносини з якоюсь там політичною партією? Що мені з того? Та це ж буденна копітка робота, яку ніхто й не помічатиме…Інша справа, коли «шарандахнеш» по якійсь із партій (крім провладних, бо це небезпечно), тоді гучно буде і начальник неодмінно це помітить. А якщо ще й вдасться досягти «вагомих результатів» (наприклад, відібрати свідоцтво про реєстрацію партії), то ще й на підвищення можна претендувати – саме за таку «якісно виконану роботу». Порушників законодавства виявити не так уже й важко, достатньо, скажімо, звернутись до «Єдиного державного реєстру громадських формувань» і отримати звідти необхідний «компромат». У даному разі чиновники з Міністерства саме так і вчинили… Принагідно відзначимо, що держателем цього реєстру є саме ж Міністерство юстиції України, у відповідності до п.1.2 Положення «Про Єдиний реєстр громадських формувань».
Що характерно, позов до суду Міністерством юстиції України було подано 31 січня 2010 року, а суд, у свою чергу, цього ж таки дня (зверніть увагу!) відкриває провадження в адміністративній справі. Про це свідчить ухвала суду від 31.12.2010 року. Та й розгляд справи у судовому засіданні швиденько призначили на 2 лютого 2011 року. Похвальна оперативність, чи не так?! Отак би й всі інші справи розглядались… Натомість, на розгляд деяких адміністративних справ у судах люди очікують, зазвичай, до півроку, іноді й до року… А тут – у позачерговому порядку, ніби це конче невідкладна справа?!. Напрацьована система…В ній «всё по быстрячку» – бо так для них простіше. Самі в себе запитали і одразу ж самі собі відповіли на всі запитання та й власний вердикт винесли ще до розгляду справи у суді. Звинуватити та «облити брудом», звісно, простіше всього. А там, мовляв, нехай собі «відмиваються» та витрачають час, кошти і нерви, доводячи в судах, що вони не порушники закону. Ось така методика роботи чиновника-бюрократа. Мова йде, звичайно, не про всіх без винятку чиновників, оскільки багато хто із них виконують свою роботу праведно, як і звелів нам усім Господь. Йдеться про особливу їхню когорту – бюрократію, якій, напевно, генетично передається у спадок застаріла парадигма, відома ще з радянських часів: «я начальник – ти дурень». У свідомості багатьох служителів Феміди також досі жевріє специфічне ставлення до партій, сформоване також ще за тих часів, коли було заборонено діяльність будь яких інших партій, за винятком «честі і совісті народу» – КПРС… Чиновництво, вочевидь, й досі не усвідомлює, що воно є лише слугою народу, а не паном над ним. Пора, шановні, навчитися служити суспільству, нації та державі – у відповідності до Конституції, чинного законодавства України та з огляду на загальносвітові цінності і пріоритети!
Відверто кажучи, ми не очікували такого «ляпу» від шановної пані Семьоркіної Олени Миколаївни – директора Департаменту легалізації об’єднань громадян. Вона ж бо вже тривалий час працює у цій системі і, здавалося б, має знатися на подібних справах, принаймні не допускати такого суто поверхневого підходу. Чому вона, зрештою, вирішила, що для того, аби визнати політичну партію «Праведність» порушником вимог чинного законодавства (і, одразу ж, звернутися до суду!), достатнім є такий «доказ», як Повний витяг з Єдиного реєстру громадських формувань, що наданий на її запит? А як же тоді бути з первинними документами, тобто із тими свідоцтвами про реєстрацію, які видають Головні управління юстиції? Адже це доконаний факт, що офіційно зареєстровані відповідними Головними управліннями юстиції структурні утворення (три обласних і одне міське) політичної партії «Праведність» виявились не внесеними до Єдиного реєстру громадських формувань! І це тільки стосовно однієї нашої партії на протязі одного року… Скільки ж тоді таких правопорушень Головними управліннями юстиції та «ляпів» зазначеним Департаментом вчинено по відношенню до усього загалу політичних партій в Україні за останні десять років (період дії Закону України «Про політичні партії»), а також щодо всеукраїнських громадських організацій?. Це, вочевидь, лише одному Богу відомо… Нонсенс у юридичній практиці: Міністерство не володіє у повній мірі інформацією про діяльність своїх структурних підрозділів – Головних управлінь юстиції! На нашу думку, керівництву Міністерства юстиції України давно пора звернути на це увагу, як і на інші прояви непрофесійності при виконанні своїх службових обов’язків керівниками середньої ланки та, можливо, підсилити окремі підрозділи новими («свіжими») кадрами.
Ініціативу Міністра юстиції щодо наведення порядку в середовищі вітчизняного політикуму, особливо щодо так званих «паперових» партій, ми вважаємо загалом конструктивною. Проте, не припустимо, щоб і цього разу, як це вже не раз було в нашій державі, важливу справу перетворили в звичайну «компанійщину» і, що найважливіше, необхідно рішуче присікти спроби надто ретивих виконавців діяти за принципом: «ліс рубають – тріски летять». Ми вже переконались на власному гіркому досвіді, що це, на жаль, нині вже має місце. Саме так у даному разі діють співробітники зазначеного Департаменту, очолюваного вже згаданою вище пані Семьоркіною О. М. У боротьбі з «паперовими» партіями вони вже явно розпочали імітацію бурхливої діяльності (ІБД). Адже почали її чомусь не з тих, задля кого вона започаткована Міністром юстиції, – суто формальних, політичних партій-«пустушок», – якими вже багато років фактично торгують перед кожними виборчими кампаніями на так званому «партійному базарі». До речі, в одному із журналів було, навіть, вказано прейскурант цін щодо утворення і реєстрації осередків політичних партій в областях. Невже працівникам Міністерства юстиції ніколи аналізувати подібну інформацію? А даремно, шановні, поцікавтесь!... Вітчизняні бюрократи мають усталену звичку спрямовувати зусилля на вишукування порушень законодавства там, де їх немає, і закривати очі на явні фактичні порушення. Складається враження, що й існують чиновники-бюрократи лише задля того, щоб займатись ІБД, картати і карати, а не допомагати законослухняним громадянам реалізовувати свої конституційні права щодо об’єднання у громадські організації, творчі спілки, політичні партії тощо.
Цікаво буде спостерігати, як же ж тепер Міністерство юстиції України виходитиме з цієї халепи, в яку саме себе й загнало… Правда, для спритного бюрократа шукати вихід – це звична практика. Він завжди знаходить правдоподібні аргументи для того, щоб якось «викрутитись». Допоки у судовому засіданні триватиме перерва аж до середини березня, Міністерство, мабуть, таки розпочне зрештою детально «вивчати питання» і з’ясовувати «всі обставини». Розпочнеться: «Ах» та «Ох»! Як же це, мовляв, могло так статися? І хто ж це тут «стрілочник»? Їм тепер конче необхідний хтось «крайній», а не системні зміни. Вони обурені тим, що якась «прискіплива» партія «Праведність», чомусь не хоче «вмирати мовчки» … Менше буде партій – менше клопоту і зазначеному Департаменту, і, зокрема, пані Семьоркіній О. М.! Це, звісно, лише наш прогноз щодо подальшого розвитку подій, а як буде насправді – подивимось.
Перерви у судовому засіданні не можуть триватиме вічно. До того ж, як фахові юристи, посадові особи з Мінюсту цілковито усвідомлюють, що за даних обставин не було жодних правових підстав подавати цей безпідставний позов. Адже, яке відношення до бездіяльності (недбалості, безвідповідальності) їхніх працівників чи, навіть, цілих підрозділів Міністерства юстиції має політична партія «Праведність»? Керівництво Партії (голова партії Єрьоменко В. М., заступник голови Попович М. М., голови структурних утворень політичної партії та інші партійці), облишивши займатись своїми повсякденними (не тільки партійними, а й іншими нагальними справами), змушені були на вимогу суду перейматися цим адміністративним позовом, готувати низку документів і вчиняти певні дії, витрачаючи при цьому час, кошти і нерви… Навіщо? А все це лише задля того, щоби довести суду свою невинуватість, знаючи напевно, що ми не порушували жодної норми чинного законодавства! Це Вам, шановні «Мінюстівці», необхідно нести відповідальність за бездіяльність окремих своїх працівників. Крім того, якщо Вам вистачить відповідальності перед власним сумлінням і людської порядності, то варто було б комусь із посадових осіб, що мають на це повноваження, публічно вибачитись перед численними громадянами України, які добровільно об’єднались і створили політичну партію «Праведність». Так, необхідно буде публічно вибачитись за те, що затіяли нікому не потрібну судову тяганину, без будь-яких на те юридичних підстав, – за, фактично, наклеп та звинувачення законослухняних людей у порушенні законодавства. Саме так, принаймні, мали б діяти порядні люди та відповідальні державні органи, які проявили бездіяльність і вчинили явний правовий «ляп». Хотілося б вірити, що саме так воно і буде.
Відмітимо, що є також інші вагомі причини стільки уваги приділяти цьому необґрунтованому судовому позову суб’єкта владних повноважень до нашої Партії. У контексті останнього варто згадати й про те, як власне відбувалась реєстрація політичної партії «Праведність». Установчий з’їзд Партії відбувся 25 жовтня 2008 року, а офіційна реєстрація у Міністерстві юстиції України чомусь аж 22 січня 2010 року. Нам двічі поспіль відмовляли у реєстрації і, як виявилось, також без вагомих на те підстав. Однак, Партію ми таки зареєстрували, попри всі перепони, – з Божої волі. А спротив нам чинили ті ж самі дійові особи та виконавці – співробітники зазначеного вище Департаменту, очолюваного, як тоді, так і тепер, тією ж пані Семьоркіною О. М. Методи роботи середньої і нижньої ланок вітчизняного чиновництва залишаються, на жаль, незмінними. При будь-якій владі… Адже ще Маркс свого часу запримітив, що в періоди політичної нестабільності чиновники нав’язують державній владі та суспільству свою власну владу – владу бюрократії.
Насамкінець, ми хочемо особливо наголосити на тому, що дійсно не хочемо і не маємо права «мовчки вмирати політичною смертю», знаходячись на стадії активної розбудови політично партії «Праведність». Тому керівництво Партії робитиме все, що тільки в наших силах, для того, аби нікому більше не хотілось і не вдалося (внаслідок упередженості, бездіяльності чи з інших причин) перекреслити копітку працю упродовж трьох років багатьох небайдужих до долі народу і держави людей, які покликані утверджувати тут Божу праведність. Ми кажемо організованому беззаконню: «політичної смерті» нашої Партії не діждетесь, бо Сам Господь не допустить такого беззаконня! Ми глибоко переконані, що, як праведники будуть оправдані перед Судом Божим, так і політична партія «Праведність» зуміє у світському суді – Окружному адміністративному суді міста Києва – достойно відстояти свої конституційні права і законні інтереси, свою правоту. Закликаємо усіх наших прихильників молитися за те, щоб Господь врозумив усіх причетних до цієї справи людей, спонукав суд звершити правосуддя, а відтак – щоб у судовому засідання 16 березня було нарешті прийнято законне судове рішення!
Намагаючись зупинити кризу, врівноважити суспільство і економіку, сформулювати нові орієнтири розвитку сучасна світова спільнота все частіше звертається до пошуку непорушних основ життя на землі, йде ретельний аналіз минулого історичного досвіду, цінностей, моделей впливу на економіку і усвідомлення дійсності.
Общественно- политические процессы, протекающие в обществе и противостояние, возникшее между ветвями органов государственной власти, привели общество к расколу на Восток и Запад. Пороки органов и ветвей власти всех её уровней, а также правителей достигли такой степени, что они не в состоянии гарантировать безопасность общественно-государственного строя, нравственных устоев.
Прошло полгода с момента выхода в свет моей аналитической записки, с которой Вы, я надеюсь, имели возможность ознакомиться. В ней я попытался проанализировать происходящие в Украине общественно-политические процессы и поделиться своим видением и прогнозами развития событий в стране, в период подготовки к внеочередным парламентским выборам.
Неупереджений аналіз суспільно-політичних процесів в Україні, а надто останніх кількох років, переконливо свідчить про початок народження суттєво нового соціоутворення.
Презентация концепции "Праведности",
Нам потрібно звернути увагу на одну особливість відносин уряду до політичних партій (а я вважаю, що без його схвалення жодна структура не почала робити те, що почала робити, тому що влада дається згори) – вона з ними або воює, або їх ігнорує, або нав‘язує свою волю. Нам треба вже зараз створити в собі звичку (характер) залучати будь-яку партію до участі в політичному процесі, через виконання своїх програм, тому що в програмах всяких легітимних партій є корисні для суспільства цілі і завдання. Нам треба вже зараз виробити в собі презумпцію невинуватості, навчитися допомагати активним співгромадянам у реалізації їх потенціалу здібностей, сприяти їм в легалізації своїх об‘єднань, силами чиновників міністерства юстиції, тому що за це їм платять платники податків. Саме те ставлення до зовнішніх об‘єднанням співгромадян, яке твердо розташуємо в наших серцях, буде провокувати адекватну реакцію тих груп людей. Своїми діями нинішній уряд встиг налаштувати проти себе практично все суспільство, налаштовуючи проти себе всякі соціальні групи, професійно знаходячи тих, хто ще не проти їх, щоб і цих вкусити за п‘яту. Їх справи – це те, що знаходиться в їхніх серцях вже давно, про що вони роздумують день і ніч. Як можливо такими методами досягти успіху і поваги в суспільстві?! коли і Богу такі справи – мерзота. Навчимося вже зараз залучати громадян (особливо тих, хто марно вийшов проти нас) до участі у створенні сприятливої атмосфери в країні для реалізації своїх здібностей кожним членом суспільства – тоді нам не доведеться витрачати сили і час на війну зі співгромадянами, що вивільнить нові можливості для плідної праці. Вірю, що Богу це завгодно, а значить, Господь буде сприяти нам у даній справі.
--------------------